Крадій персиків

Після Першої світової війни у ​​Велико Тирново був організований табір для військовополонених. Охорона слабка, охоронці та ув'язнені знаходяться в тісних стосунках. Іво Обретенович — лейтенант сербської армії — в'язень табору. Намагаючись зірвати персики з комендантського саду, він зустрічає Єлизавету. На початку ми бачимо Єлизавету як пригноблену жінку. Вона змирилася з долею. Її чоловік, полковник, який щовечора приходить додому, миє руки і монотонно розповідає новини дня. Єлизавета схожа на птаха в клітці, який віддався в руки свого владного чоловіка. Це жінка середніх років, яка втратила свою красу. А колись вона була найбажанішою в молодій компанії, найкрасивішою жінкою. Якось літнього дня в саду вона бачить обдертого і смуглявого чоловіка, який рве персики. В цьому прекрасному саду між чоловіком та жінкою виникає симпатія, яка згодом переростає в кохання...