Одинадцяте вересня. Звіт комісії Конгресу

Поліція постійно відганяла людей на північ, подалі від WTC (Всесвітнього торгового центру). На одній з сусідніх вулиць я побачив двох, які лежали на асфальті в калюжі крові під безформною металевою конструкцією, що впала на них зверху. Навколо метушилися медики. Повсюдно йшли натовпи людей, лунав безперервний гул сирен, і кожні кілька секунд проносилися в бік пожеж машини з мигалками.Раптом пролунало переляке зітхання сотень людей — з багатоповерхового будинку вниз летіла людина… Через кілька хвилин за нею стрибнув другий, потім третій, четвертий… Вони стрибали з дуже великої висоти — поверхів 90, і кожен летів мучительно довго, секунд 5-7, незграбно розмахуючи при цьому руками і ногами та перевертаючись у повітрі, немов ляльки. Здавалося, що цей жах ніколи не закінчиться...