Тінь вампіра

Класичний фільм, що вийшов в прокат в 1921 році «Носферату, симфонія жаху», наробив свого часу багато шуму. Образ головного героя був представлений настільки реалістично, що ауиторія була впевнена - кіношного Дракулу зіграв справжній вампір, а в гірських селищах колишньої Чехословаччини, де проходили зйомки, до цих пір ходять легенди про всілякі непояснені випадки зі знімальною групою і жахливий кошмар ночі Носферату. Кажуть, що неподалік від табору експедиції бачили якусь згорблену постать з нелюдським поглядом.«Тінь вампіра» - напівдокументальна розповідь про те, як проходила робота над картиною про горбатого вовкулаку Орлока, що стала родоначальницею жанру і яскравим прикладом для початківців режисерів, які хочуть працювати в стилі містичних жахів. Ефект «кіно в кіно» - геніальна знахідка авторів. Відтворюючи старовинні картини, приправивши їх неймовірними легендами, автори перевершили фільм-оригінал. Тут немає сцен з катуванням людської плоті, від яких холоне кров, лише жахливі зуби і знавіснілий погляд.Режисер знімав картину так, ніби сам вірив в існування вампірів, і ця віра передається глядачеві. Ми дивимося ніби скрупульозно відновлену хроніку дослідів над власною свідомістю - гідне видовище для любителів жанру.