Самотнє небо

В автомобільній катастрофі близнюки Касугано втрачають своїх батьків. Жодних близьких родичів поблизу не виявилося, а тому шістнадцятирічний Харука, як чоловік, бере на себе повну відповідальність за сімейство — за себе та сестричку Сору. У тяжких, але неминучих клопотах хлопець серйозно змужнів, зміцнів і все-таки впорався з проблемами. Тепер його турботи пов'язувалися з сестрою, від народження хворобливою і слабкою, а тому скутою та замкненою.На міське життя грошей не вистачало, і Харука вирішив, у період вирішення питань з опікунством і спадщиною, оселитися в гірському селі Окукосоме-те, а зупинитися в житлі покійного дідуся, якого раніше на канікулах частенько відвідували з сестрою. Нескладно здогадатися, що в селі чекало хлопців, де люди нічого не забувають, все пам'ятають і знають все і про всіх.Поява в цих краях хлопця з міста, який знайомий з давніх-давен, але встиг перетворитися на справжнього красеня, дещо порушила дівоче шкільне населення. На новачка зацікавлено поглядали чотири дівчини — староста класу, місцева «принцеса», храмова жриця та сусідка. Звичайно, хлопець також не проти був постійного спілкування та відновлення старих відносин. Але тільки душею відпочиваючи серед розміреного життя села, Харука зміг усвідомити, що не готовий ще визнати, що взаємини із сестричкою не є у них типовими.