Пон Но Мічі

Мила Нашико Джипеншу має товариський характер, а тому й широке коло друзів. Але одного дня з ряду причин дівчині вказують на двері в рідному домі. Позбувшись особистого простору, Нашико намагається підшукати нове зручне містечко, і таке знаходиться. Ним стає нікому непотрібний зал для маджонга. Містечко просторе, але вимагає упорядкування, оскільки виявилося моторошно недоглянутим.Дівчина попрацювала на славу, і місце зустрічі з друзями стає неймовірно комфортним та затишним. Проте зустрічатися там починають не тільки приятелі Нашико, а й зовсім незнайомі їй люди різного віку, які проживають у тому самому місті, що і вона. Заклад набуває широкої популярності, і в ньому виявляються раді будь-кому, хто бажає провести там час. Нашико ж почувається щасливою людиною, яка послужила на користь суспільству.