Безтурботні часи

Переїзд із Токіо в японську глибинку став справжнім шоком для одинадцятирічної дівчинки Хотару Ітідзе. Вона ніколи раніше не була у таких місцях. Найбільше її вражає те, що до найближчого кіно чи книгарні понад годину їзди! Та й звичаї тут зовсім інші. Як у місті в селі ніхто не замикає двері, всі знають один одного, та ще й виявляються один одному родичами. Сьома вода на киселі. Зайве говорити про те, що у сільській школі навчаються дуже мало дітей. Тут лише одна кімната, де виховуються першокласниця Ренге, семикласниця Нацумі, восьмикласниця Комарі та їхній старший брат Сугуру. Тут тепер ще доведеться поратися з Хотару, яка перейшла до п'ятого класу. Спочатку приїжджа героїня не могла ніяк звикнути до того, що відбувається в селі, бо все це було їй чуже і невідоме. На природі під ясним небом почуття робляться простішими, чистішими та глибшими, а розважатися з подругами серед полів та пагорбів можна не гірше, ніж у кам'яних джунглях Гіндзи чи Синдзюку. Героїня розуміє, що здатна в цій обстановці стати розумнішою, кращою, відповідальнішою і спокійнішою. Вона поступово перетворюється на дорослу людину!