Дак Доджерс

Іноді, щоб відчути себе справжнім героєм, не обов'язково здійснювати подвиги і проявляти чудеса хоробрості - досить лише переступити час на три століття вперед. Саме це і сталося з селезнем Даком Доджерсом. Випадково заморожений в двадцять першому столітті, він приходить до тями за допомогою професора Ігнатіуса лише у двадцять четвертому. Ніхто не знає про його минуле, і майже всі вірять, що в своєму столітті він був справжнім супергероєм і великим розумником. Насправді Доджерс не дуже розумний, егоїстичний, інфантильний, ледачий, а головне, жахливо боягузливий. Однак до пори до часу це вдається приховувати, оскільки у Дака відразу ж з'являється вірний друг - Нетерплячий Юний Космонавт-стажер. Він не просто відданий Доджерсу, але і вважає того верхом досконалості, прикладом для наслідування і майже рідним батьком. Яку б дурість не сказав наставник, все сприймається із захопленням, як істина в останній інстанції. Стажер навіть не підозрює, що його кумир хвалькуватий авантюрист і вміє набагато менше, ніж він сам. В таких же «рожевих окулярах» перебуває і чарівна Королева Марса, шалено закохана в Дака. Вона не сумнівається, що нарешті дочекалася принца на білому коні, і тому ігнорує залицяння командувача марсіанською армією. Лише професор Ігнатіус знає, що насправді представляє із себе Дак Доджерс, але пройдисвітові поки вдається замилювати очі.